За 5 км на схід від Янова, під рікою Верещицею, височіє Страдецька гора, вкрита сосновим лісом. З вершини гори (359 м) у погожий день відкривається широка панорама на Івано-Франкове, озера та лісові масиви. На її північному схилі на висоті 288 м знаходиться однойменна печера, складена третинними пісковиками.
Історія заселення Страдецької гори оповита ле гендами. Уперше тут з'явились княжі стрільці з Городка під час полювання на рись. Наздогнавши звіра в печері, вони заночували тут, а згодом вирішили і оселитися. Незабаром тут з'явилося ще більше людей. Вони викорчували частину лісу і заснували на горі поселення, яке на честь перших жителів назвали Стрілиська.
У другій половині XI ст. прийшов до Стрілиськ чернець з Києво-Печерської лаври. Він зібрав ченців, що жили в поодиноких печерах, розкинених навколо Страдсцької гори, і утворив у печері підземний мо настир.
Про печеру є багато переказів і легенд, її історія пов'язана з татаро-монгольськими нападами. Під час одного з них, у 1243 ртці, у печері сховалося багато людей, які були пізніше страчені татарами. Разом з ними полягли і всі ченці, які намагалися випросити помилування для людей. Після тієї страшної руїни перестали існувати Стрілиська і аж згодом на цьому місці з'явилось нове поселення, що отримало назву Страдч (місце терпіння, страти).
Па Страдецькій горі знаходиться одна з кращих галицьких мурованих церков XVIII ст. — Успіння Пресвятої Богородиці. Страдецьку церкву відзначали римські папи наданням великих відпустів, а Блаженний Папа Пій XI грамотою встановив тут хресну дорогу (Кальварію) з Єрусалимськими відпустами. Кожного року з день Упіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) храм збирає численних прочан з близьких і далеких околиць, які звертаються зі своїми молитвами і набожними співами до Матері Божої - покровительки Страдецької гори і заступниці всіх християн.
