У 1853 році в аптеці Петра Міколяша “Під золотою зіркою” з нафтою працювали два провізори Іван Зег та Ігнатій Лукасевич.
Іван Зег народився в сім’х аптекаря у 1817 році в місті Ланьцут (Польща). З 13 років працював учнем аптекаря в Самборі. У період із 1844 по 1846 рр. навчався у Відні, де здобув звання магістра фармації. З початку 60-х років ХІХ ст. працював в аптеці Петра Міколяша.
Ігнатій Лукасевич народився в 1822 році під містом Тарнова. Закінчив чотири класи гімназії (що приблизно відповідає семи класам загальноосвітньої школи). Потім був учнем в аптеці в Ланьцуті. Через чотири роки склав відповідні екзаменаційні випробування і здобув звання помічника аптекаря. В 1841 р. переїхав до Жешова та працював там в окружній аптеці. Але у 1846 році його заарештували. В той час Європу потрясла хвиля революційного руху, яка докотилася й до Галичини, північно-східної провінції Австро-Угорської монархії. Багато тогочасної молоді брало участь у революції, в тому числі й наш герой, Ігнатій Лукасевич. Він брав активну участь у так званій Краківській революції, за що його ув’язнили на два роки. Після звільнення Лукасевич переїхав із Жешова у Львів, де з серпня 1848 року працював у аптеці “Під золотою зіркою”.
Тоді ж і зустрілися два провізори, які спільно перетворювали нафту в “білу скельну олію”, з якої в той час виготовлялися модні косметичні мікстури. Після цього винаходу аптекар Міколяш уже не мав потреби імпортувати ці мікстури з Італії.
А на початку 1853 року у львівську аптеку “Під золотою зіркою” завітав німецький торговець Шрейнер із десятком бочок нафтової ропи. Після тисяч експериментів із ропою вчені Зег і Лукасевич розробили методику дистиляції й очистки нафти і могли розпочати виробництво гасу, або “нової камфіни”, як називав гас Лукасевич.
У грудні 1853 року вченим видали патент, який зазначав: “Учені Зег і Лукасевич – винахідники гасу шляхом хімічного очищення. Гас придатний для технічних цілей.” У цьому ж році Зег відкрив у Львові перше невелике нафтопереробне підприємство. Але гас ніхто не купував, адже ніде було його застосовувати. Розчарований невдачею колеги, Лукасевич розпочинає нові досліди із нафтою, але згадавши про масляну лампу він знаходить застосування гасу, як пального для освітлення. Перші досліди з гасовими лампами призводили до потужних вибухів у лабораторії. Але з допомогою бляхаря Адама Братковського дослідник сконструював безпечну, дешеву гасову лампу, яка працювала без кіптяви. Ця перша лампа була схожою на олійну, але мала більший резервуар, виготовлений із товстої бляхи, а верхня частина – зі слюди. Зараз макет цієї лампи зберігається в Аптеці-музеї на площі Ринок.
У березневі вечори 1853 року перша така лампа вже освічувала вітрину аптеки “Під золотою зіркою” (тепер аптека на вул. Коперника, 1). А 31 липня того ж року хірург львівського міського госпіталю Заорський зробив першу термінову нічну операцію завдяки гасовим лампам, які освічували операційну.
Після цього гас у Львові використовували щораз ширше, але через неправильне його вживання виникало багато пожеж, під час яких загинула жінка Івана Зега із сестрою. Зламаний цим горем, Зег залишивши Львів і працював у Бориславській аптеці. Помер видатний львівський винахідник гасу в 1897 році.
Ігнатій Лукасевич майже до кінця життя досліджував нафту. В 1854 році заснував першу в Європі нафтову свердловину в селі Полянка біля Кросна.
Так почалася ера нафти. Річний видобуток нафти становив 860 тонн, через сто років – 500 млн. тонн, а в кінці 60-х років минулого століття – 2 млрд. тонн.
за матеріалами "Львівської Газети"
