Lviv Ukraine

ПРОГРАМА XI Різдвяного Фестивалю “Велика Коляда”

Унівська Лавра розташована біля Львова.

Колишній Костьол св. Казимира
м. Львів, вул. Кривоноса, 1
Дата: 1656-1664 рp., реконструкція XIX ст.

будівництво церкви розпочали 1991 року, після святкування 1000-ліття хрещення Русі та проголошення незалежності України. Намір спорудити її став своєрідним протестом, оскільки нашу державу усунули від святкування цієї дати, зробивши центром урочистостей не Київ, а Москву. “Історичну справедливість потрібно відновити”, – вирішили львів’яни та взялися за спорудження храму, який акцентував би на тяглості традиції та став би твором нової епохи. Вартує уваги, що місце під церкву освячував Володимир Стернюк.

Храм Преображення Господа Нашого Ісуса Христа був освячений у квітні 1906 року. У 1989 році він став першою в Україні святинею, що повернулася до лона УГКЦ. У споруді церкви втілені традиції української сакральної архітектури {арх. С. Гавришкевич) І одночасно збережені риси давнього храму оо. Тринітаріїв (XVIII ст.).

ІСТОРІЯ ХРАМУ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГНІХ

Оскільки церква посвячена Різдву Пресвятої Богородиці, то в ній традиційна система розписів хрестово-купольного храму отримує більше наголосів на місце Богородиці в історії спасіння. Зокрема, як це зазвичай буває у присвячених Богородиці храмах, вона зображується у мафорії (плащі) синього кольору, який у цьому контексті символізує надприродне дівство Божої Матері: народивши Сина, Вона залишилась Дівою. Також увага молільників звертається на окремих осіб та типи зображень, безпосередньо пов'язаних з Богородицею.

Бічні куполи храму

Історія Музею народної архітектури та побуту у Львові

1930 рік – в невеликий лісок поруч з „Професорською колонією” у Львові перенесли визначну памятку української народної архітектури – Миколаївську церкву 1763 року з С. Кривки Турківського району. Дана памятка була перевезена стараннями метрополита Андрея Шептицького та відомого українського Михайла Драгана і дала початок ідеї створення Львівського скансену. У воєнні і повоєнні часи ідея скансену втрачена.

З тієї самої хвилини, як Ви переступаєте поріг Гранд Готелю, Ви потрапляєте в атмосферу затишку і гостинності. Невід’ємною частиною оздоблення готелю є унікальні вітражі та авторські роботи відомих українських митців, картини яких прикрашають виставки і приватні колекції в багатьох країнах світу. Реконструкція готелю у 1992 р. зберегла оригінальні архітектурні ідеї інтер’єру.

Карта Львова (мала) 1937 року

Карта Львова на польській мові, 1937 рік, зменшений вигляд. 500 кб.

Карта Львова (велика) 1937 року

Карта Львова на польській мові, 1937 рік, повний вигляд. 3МБ

V ст. н. е. - Слов'янське поселення в околицях сучасної пл. Різні у Львові.
Х-ХІІ ст. - Давньоруське поселення на Замковій горі.
1238-1264 - Правління короля Данила Галицького.
1256 - Перша літописна згадка про Львів.
1259 - Руйнування укріплень Львова на веління золотоординського воєнначальника Бурундая.
1264-1301 - Правління короля Льва Даниловича.
1270 - Початок переносу центра Княжого Львова в околиці сучасної пл. Ринок.
1287 - Оборона Львова від військ хана Телебуги.
1301-1308 - Правління князя Юрія І Львовича.
1323 - Загибель князів Андрія і Лева Юрійовичів.

Перед початком ІІ світової війни в самому лише Львові видавалось близько 300 газет і журналів – українських, польських, єврейських. Загалом у воєводстві – 373 назви. Лише щоденних газет було: 6 польських – “Дзєннік польскі”, “Газета Львовска”, “Слово народове”, “Ілюстровани гонєц поранни”, “Ілюстровани експрес поранни”, “Вєк нови” (при цьому три останні мали ранкові та вечірні видання), три українські – найстаріше “Діло” (в 1937-1938 рр.

У 1853 році в аптеці Петра Міколяша “Під золотою зіркою” з нафтою працювали два провізори Іван Зег та Ігнатій Лукасевич.

Іван Зег народився в сім’х аптекаря у 1817 році в місті Ланьцут (Польща). З 13 років працював учнем аптекаря в Самборі. У період із 1844 по 1846 рр. навчався у Відні, де здобув звання магістра фармації. З початку 60-х років ХІХ ст. працював в аптеці Петра Міколяша.

Чи не найвідоміший напис у Львові ми бачимо над порталом колишнього Домініканського костелу, а тепер греко-католицької церкви Пресвятої Євхаристії. Ченці-домінікани прибули до Львова ще за часів князя Лева, який, запрошуючи їх, хотів догодити своїй дружині, угорській принцесі Констанції, котра була католичкою. Новоприбулі ченці облаштувалися на місці колишнього князівського палацу. Домінікани перекладається латиною ще як Domini cannes (доміні каннес), тобто Господні пси. Їхній символ на фасаді храму -- пес зі смолоскипом у зубах, який лежить на Святій Біблії і охороняє її.

1341 -- у Львові відлито найстаріший дзвін в Україні, який знаходиться у церкві Св. Юра.

1375 -- згадується львівський шпиталь "Святого Духа" -- найстаріший в Україні шпиталь у класичному розумінні цього слова.

1387-1704 -- протягом 317 років мешканці Львова, витримавши близько сотні ворожих облог, не дозволили жодному загарбникові ступити на територію міста -- показник небачений для більшості середньовічних європейських міст.

У Львові на стінах споконвіку писалися речі не лише дозволені, але також і заборонені. Ґрафіті, ці магічні знаки, викарбувані на скрижалях сучасної нам епохи, можливо, через декілька років чи десятиліть будуть стерті невблаганним Хроносом, але поки що ми маємо нагоду з гордістю відчути себе їх сучасниками і насолоджуватися їхнім інтелектуальним і художнім колоритом.

Трамвай за трамваєм...

У часи міжвоєнні у Львові був дуже знаний і популярний, як його пестливо називали, "вар'ятунцьо" Бувай. Вбраний у лахміття, Бувай сідав у перший-ліпший трамвай, їхав одну-дві зупинки, виспівуючи складені ним самим куплети, потім висідав, заходив до іншого трамвая і робив те саме. Львів'яни любили Бувая -- він не жебрав, не крав, а вдовільнявся кількома грошами, які йому офірували вдячні слухачі. Власне, Бувай і прославив у своїй пісеньці львівський трамвай:

Сяду до трамваю --

Люди споглядають.

Бувай ти здорова,

Бо я від'їжджаю.

Трамвай за трамваєм,

Львів'яни дуже люблять свої парки. Найбільш романтичним й овіяним багатьма легендами є парк Високий Замок. Про нього сьогодні і йтиметься.

Три могутні велетенські дуби -- чи не найстаріші дерева у нашому місті. Їх вік -- більше ніж три століття. А ростуть вони у найстарішому в Україні парку, парку імені Івана Франка.

На початку ХХ століття Стрийський парк вважався одним із найгарніших парків Європи. Півтора століття тому це була львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. Парк було закладено 1879 року на місці колишнього Стрийського цвинтаря.

У Відні є вулиця Kolschitzky-Gasse, названа на честь нашого знаменитого земляка, а на ній є пам'ятник йому. За що ж віденці віддали таку шану чоловікові, який народився у селі Кульчиці Самбірського повіту на Бойківщині?

Чортівські скелі -- підльвівська місцина, розташована між Винниками та Лисиничами, яка є улюбленим місцем відпочинку львів’ян. Ця лісиста гора відома з найдавніших часів. Львівська монахиня у XVII столітті розповідала, що бачила тут залишки мурів якогось замку. А ігуменя-бенедиктинка Йосифа Кун вже на початку XIX століття провела на цю скелю східці з поручнями і на самому верху встановила альтанку з верандою.