Церкви

Унівська Лавра розташована біля Львова.

Колишній Костьол св. Казимира
м. Львів, вул. Кривоноса, 1
Дата: 1656-1664 рp., реконструкція XIX ст.

будівництво церкви розпочали 1991 року, після святкування 1000-ліття хрещення Русі та проголошення незалежності України. Намір спорудити її став своєрідним протестом, оскільки нашу державу усунули від святкування цієї дати, зробивши центром урочистостей не Київ, а Москву. “Історичну справедливість потрібно відновити”, – вирішили львів’яни та взялися за спорудження храму, який акцентував би на тяглості традиції та став би твором нової епохи. Вартує уваги, що місце під церкву освячував Володимир Стернюк.

Храм Преображення Господа Нашого Ісуса Христа був освячений у квітні 1906 року. У 1989 році він став першою в Україні святинею, що повернулася до лона УГКЦ. У споруді церкви втілені традиції української сакральної архітектури {арх. С. Гавришкевич) І одночасно збережені риси давнього храму оо. Тринітаріїв (XVIII ст.).

ІСТОРІЯ ХРАМУ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГНІХ

Оскільки церква посвячена Різдву Пресвятої Богородиці, то в ній традиційна система розписів хрестово-купольного храму отримує більше наголосів на місце Богородиці в історії спасіння. Зокрема, як це зазвичай буває у присвячених Богородиці храмах, вона зображується у мафорії (плащі) синього кольору, який у цьому контексті символізує надприродне дівство Божої Матері: народивши Сина, Вона залишилась Дівою. Також увага молільників звертається на окремих осіб та типи зображень, безпосередньо пов'язаних з Богородицею.

Бічні куполи храму

Храм Святих апостолів Петра й Павла.

вул. Театральна, 13.

пл. Кропивницького, 1

Після трагічної загибелі австрійської імператриці було зведено храм, освячений в ім'я Святої Єлизавети. У повоєнний час храм був закритий для богослужіння. Повернений вірним, я« святиня УГКЦ, вже у незалежній Україні.

У Західній частині міста, на лінії водорозділу Дністра і Бугу постає цей величний храм у стилі неоготики (1903-1911 pp., арх. Т. Тальовський).

вул. Руська, 5

Успенська церква (Храм Успення Пресвятої Богородиці) було збудовано Успенським братством, громадською організацією православних українських міщан у 1591-1629 pp. та освячено у 1631 році за участю митрополита київського Петра Могили.

Поруч з храмом — перлиною української сакральної архітектури епохи ренесансу — вежа Корнякта, у давнину — найвища споруда у Львові, та шедевр львівського мистецтва — каплиця Трьох Святителів. У XVII — на поч. ХУГИ а. Успенська церква була визначним центром християнської культури України.

вул. Вірменська, 7

Вірменський СоборОдин із найдавніших храмів Львова (XIV ст.). У 2001 році святиню було повернено відродженій у місті Вірменській Апостольській Церкві. Храм відновив і свою назву — Церква Успення Пресвятої Богородиці.
На подвір'ї церкви розміщене вірменське кладовище зі старими надгробками (XVI-XVII ст.) та дерев'яною каплицею “Голгофа” (XVIII ст.).

пл. Музейна 1

Храм Св. ЄвхаристіїУ давньому Домініканському костелі з 1997 p. було відновлене богослужіння як у храмі Св. Євхаристії Української Греко-Католицької Церкви. У формах зрілого бароко постав цей храму ХVIII ст. на місці давнього готичного костелу. Протягом століть хоронителем храму був Чудотворний скульптурний образ Матері Божої Яцкової (тепер у Кракові), відомий у кількох копіях.
Текст з путівника "Львів Сакральний", 2001, ISBN 966-547-022-1

вул. Городоцька, 32

Церква Св. АнниХрам Св. Анни відомий ще з XVI ст., коли він був святинею цеху кравців. У XVIII ст. паломники приходили до нього з молитвою до Чудотворної Ікони Матері Божої. Після другої світової війни храм був закритий. Повернений вірним на початку 1990-х pp

вул. Б. Хмельницького, 28а

Миколаївська церква Найдавніша пам'ятка монументальної архітектури Львова -церква св.Миколи під горою Будельницею на вул. Богдана Хмельницького (колишній Волинський тракт).

За традицією вважається двірською княжою церквою, заснованою ще в ХІІІ ст., яка служила не тільки храмом, а й осередком громадсько-політичного життя. Пізніше, з 1544 р., при ній існувало Миколаївське братство, членами якого були українські ремісники. У міських актах вона вперше згадується під 1445 р.

вул. Б.Хмельницького 77

Храм Святої ПараскевиПерші письмові джерела належать до 1443р. Нинішнього вигляду церква набула пвд час побудови 1644-1645ррю і є унікальною пам'яткою українського архітектурного мистецтва.

Старовинний ренесансний іконостас виготовлений львівськими іконописцями та різбярами на чолі з Ф.Сеньковичем у першій половині 17ст. відносять до найкращих шедеврів що збереглись в Україні.

1597 рік. пл. Вічева, 2

Храм усіх Святих Святопокровського монастиря, Монастир Сестер Студиток, Костел бенедектинок.

вул. Б. Хмельницького, 36

вул. Винниченка, 30

Будівля храму закладена у тридцятих роках XVII ст як другий монастир для сестер кармеліток босих.
За проектом архітектора Я. Гіслені будівництво храму тривало з 1642 по 1692 рр.

В лютому 1998р., на день Стрітення Господнього, у храмі вперше відбулася Служба Божа східного обряду

Костел св. Антонія (1718 р.) розташований на вигині вул. Личаківської. Влястиво, це цілий комплекс, що складається, крім споруди костелу, зі сходів, терас, скульптур, дзвіниці. Архітектурний ансамбль відкривається глядачу не відразу, а поступово, в часі сходження догори. У самому низу - балюстрада і статуя Богоматері з двома путті з боків. Правдоподібно, що вона виконана видатним львівським скульптором С. Фесінгером. Від балюстради веде сходовий марш; на його повороті - вимощена плитами площадка перед вузьким і стрімким фасадом будівлі.

1660. вул. Личаківська, 82 a.

Храм виник як невелика придорожня каплиця, побудована віруючими села Личакова у 1660 році. Незабаром на її місці звівся однонавовий храм із бароковим фасадом і готичною вежею, який у 1762 році став одним з шістьох латинських храмів міста Львова.

У 1946 році радянською владою храм святих апостолі Петра і павла було включено у юрисдикцію Московської патріархії РПЦ.

Наприкінці вісімдесятих років 20 ст, священники храму і віруючі долучились до створення УАПЦ. 19 серпня 1989 року о. Володимир під час літургії проголосив відхід

1897-1901. вул. Короленка, 3.

Після закриття Австрією 1785 року монастиря Скиту Манявського група православних віруючих Галичини - вихідців з Балкан, Молдавії, Росії, звернулася до австрійського цісаря з проханням надати їм право на створення власної релігійної громади і побудови православного храму.

вул. Личаківська 2

вул. Грушевського, 5.

Храм св. Миколая збудований у 1739-1745 рр. за проектом архітектора Ф.Плаціді або К.Гронацького з Люблина. Зведений на місці старого дерев'яного. Це тринавна, шестистовпна, з хрестовими склепіннями базиліка. Плавні лінії барочного завершення пом'якшують суворість простого фасаду, яку урізноманітнюють вікна над входом і ніші з боків.

1897-1901. Адреса: Старовознесінська, 23.

Церква Вознесіння Господнього була побудована на підніжжі Чернечої Гори в Романо-Готичному стилі (1897-1901, архітектор В. Галицький) на руїнах старої деревяної церкви відомої з XVI століття.

Рік 1885. Вулиця Івана Франка, 56

Церква побудована у неонорманському стилі 1885р. для обслуговування парафіян Стрийської дільниці. У 1913 році на запрошення Митрополита Пндрея Шептицького до Львова прибули бельгійські ченці-редемптористи. Завданням ченців було пропедення місій серед найбідніших. Митрополи закупив для редемптористів площу біля храму і будинок в якому засновано монастир Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ), тобто редемптористів.

Вул. Винниченка, 22.

вул. М. Сніжної, 1

Вул. Катедральна, 1.

Латинська КатедраКатедральний Собор Успення Пречистої Матері Божої — головний львівський храм Римсько-Католицької Церкви. Наріжний камінь костелу заклав у 1349 р. король Казимир Великий. Протягом століть розбудовувався цей храм, увібравши в себе стилі різних епох — готики, ренесансу та бароко.

Площа Соборна, 3.

У лютому 1991 року давній костел Бернардинського монастиря був повернений вірним. Храм одержали ченці Чину Св. ВасилІя Великого. З іменем монаха Івана з Дуклі пов'язані історія ' храму та монастиря, спочатку дерев'яного, а від XVII ст. — мурованого. 17 травня 1876р. у храмі приймав перше Святе Причастя майбутній митрополит УКГЦ Андрей Шептицький. У пресвітерії знаходиться надгробок Св. Івана з Дуклі, образ якого не раз боронив місто від ворогів.
Текст з путівника "Львів Сакральний", 2001, ISBN 966-547-022-1