Карта Львова польською мовою 1937 р

Карта Львова (мала) 1937 року

Карта Львова на польській мові, 1937 рік, зменшений вигляд. 500 кб.


Карта Львова (велика) 1937 року


Карта Львова на польській мові, 1937 рік, повний вигляд. 3МБ

Перелік вулиць Львова (зменшений вигляд)

Українська
Articles: 
Map

Хронологія Львова

V ст. н. е. - Слов'янське поселення в околицях сучасної пл. Різні у Львові.
Х-ХІІ ст. - Давньоруське поселення на Замковій горі.
1238-1264 - Правління короля Данила Галицького.
1256 - Перша літописна згадка про Львів.
1259 - Руйнування укріплень Львова на веління золотоординського воєнначальника Бурундая.
1264-1301 - Правління короля Льва Даниловича.
1270 - Початок переносу центра Княжого Львова в околиці сучасної пл. Ринок.
1287 - Оборона Львова від військ хана Телебуги.
1301-1308 - Правління князя Юрія І Львовича.
1323 - Загибель князів Андрія і Лева Юрійовичів.

Українська
Articles: 
History

З історії львівської преси

Перед початком ІІ світової війни в самому лише Львові видавалось близько 300 газет і журналів – українських, польських, єврейських. Загалом у воєводстві – 373 назви. Лише щоденних газет було: 6 польських – “Дзєннік польскі”, “Газета Львовска”, “Слово народове”, “Ілюстровани гонєц поранни”, “Ілюстровани експрес поранни”, “Вєк нови” (при цьому три останні мали ранкові та вечірні видання), три українські – найстаріше “Діло” (в 1937-1938 рр.

Українська
Articles: 
History

Гасова лампа

У 1853 році в аптеці Петра Міколяша “Під золотою зіркою” з нафтою працювали два провізори Іван Зег та Ігнатій Лукасевич.

Іван Зег народився в сім’х аптекаря у 1817 році в місті Ланьцут (Польща). З 13 років працював учнем аптекаря в Самборі. У період із 1844 по 1846 рр. навчався у Відні, де здобув звання магістра фармації. З початку 60-х років ХІХ ст. працював в аптеці Петра Міколяша.

Українська
Articles: 
History

Мовою Стін

Чи не найвідоміший напис у Львові ми бачимо над порталом колишнього Домініканського костелу, а тепер греко-католицької церкви Пресвятої Євхаристії. Ченці-домінікани прибули до Львова ще за часів князя Лева, який, запрошуючи їх, хотів догодити своїй дружині, угорській принцесі Констанції, котра була католичкою. Новоприбулі ченці облаштувалися на місці колишнього князівського палацу. Домінікани перекладається латиною ще як Domini cannes (доміні каннес), тобто Господні пси. Їхній символ на фасаді храму -- пес зі смолоскипом у зубах, який лежить на Святій Біблії і охороняє її.

Українська
Articles: 
History

70 підстав пишатися Львовом

1341 -- у Львові відлито найстаріший дзвін в Україні, який знаходиться у церкві Св. Юра.

1375 -- згадується львівський шпиталь "Святого Духа" -- найстаріший в Україні шпиталь у класичному розумінні цього слова.

1387-1704 -- протягом 317 років мешканці Львова, витримавши близько сотні ворожих облог, не дозволили жодному загарбникові ступити на територію міста -- показник небачений для більшості середньовічних європейських міст.

Українська
Articles: 
History

Мовою львівських стін 2

У Львові на стінах споконвіку писалися речі не лише дозволені, але також і заборонені. Ґрафіті, ці магічні знаки, викарбувані на скрижалях сучасної нам епохи, можливо, через декілька років чи десятиліть будуть стерті невблаганним Хроносом, але поки що ми маємо нагоду з гордістю відчути себе їх сучасниками і насолоджуватися їхнім інтелектуальним і художнім колоритом.

Українська
Articles: 
History

Романтичний Львівський Трамвай

Трамвай за трамваєм...

У часи міжвоєнні у Львові був дуже знаний і популярний, як його пестливо називали, "вар'ятунцьо" Бувай. Вбраний у лахміття, Бувай сідав у перший-ліпший трамвай, їхав одну-дві зупинки, виспівуючи складені ним самим куплети, потім висідав, заходив до іншого трамвая і робив те саме. Львів'яни любили Бувая -- він не жебрав, не крав, а вдовільнявся кількома грошами, які йому офірували вдячні слухачі. Власне, Бувай і прославив у своїй пісеньці львівський трамвай:

Сяду до трамваю --

Люди споглядають.

Бувай ти здорова,

Бо я від'їжджаю.

Трамвай за трамваєм,

Українська
Articles: 
History

Високий Замок

Львів'яни дуже люблять свої парки. Найбільш романтичним й овіяним багатьма легендами є парк Високий Замок. Про нього сьогодні і йтиметься.

Українська
Articles: 
History

Парки Львова

Три могутні велетенські дуби -- чи не найстаріші дерева у нашому місті. Їх вік -- більше ніж три століття. А ростуть вони у найстарішому в Україні парку, парку імені Івана Франка.

Українська
Articles: 
History

Парки Львова 2

На початку ХХ століття Стрийський парк вважався одним із найгарніших парків Європи. Півтора століття тому це була львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. Парк було закладено 1879 року на місці колишнього Стрийського цвинтаря.

Українська
Articles: 
History

Юрій Кульчицький

У Відні є вулиця Kolschitzky-Gasse, названа на честь нашого знаменитого земляка, а на ній є пам'ятник йому. За що ж віденці віддали таку шану чоловікові, який народився у селі Кульчиці Самбірського повіту на Бойківщині?

Українська
Articles: 
People

Легендарні куточки околиць Львова

Чортівські скелі -- підльвівська місцина, розташована між Винниками та Лисиничами, яка є улюбленим місцем відпочинку львів’ян. Ця лісиста гора відома з найдавніших часів. Львівська монахиня у XVII столітті розповідала, що бачила тут залишки мурів якогось замку. А ігуменя-бенедиктинка Йосифа Кун вже на початку XIX століття провела на цю скелю східці з поручнями і на самому верху встановила альтанку з верандою.

Українська
Articles: 
History

Львівські Легенди

У давні часи, років чотириста тому, у львівській ратуші з'явився привид. Приходив він опівночі у вигляді чорної труни, яка літала залами і сходами, а луна розносила її страшний стогін. Ніхто не міг пояснити появу чорної труни, та ось один із лавників, а так називалися у давньому Львові судді, що провадили кримінальні справи, розгадав таємницю. Одного разу колегія лавників не досить ретельно розглянула судову справу і засудила невинного чоловіка на кару смерті. Згодом знайшли справжнього винуватця злочину, але було вже пізно -- невинний постраждав.

Українська
Articles: 
History

Боротьба за Легендарний Львів

Найславетніший хроніст Львова Денис Зубрицький відзначає, що до XVI століття латинники і схизматики-русини (так поляки називали українців) довгі століття жили у сусідській згоді, але саме з цього часу їх почали усувати від будь-якої влади у місті, перешкоджати їм у прилюдних релігійних обрядах і навіть не хотіли їх визнати гідними свідчити у суді.

Українська
Articles: 
History

Львів, якого вже нема

Неподалік церкви Святого Андрія на площі Галицькій, там, де зупинка маршруток, стоїть фонтан, і мало хто знає, що з 1880 року він був оздоблений фігурою Світезянки, діви озера Світезь, яка стала героїнею поеми Адама Міцкевича. Після приходу "других совєтів", 1944 року, Світезянка, на жаль, звідси безслідно зникла.

Українська
Articles: 
History

Львів, якого вже нема - площа Міцкевича

Статуя Матері Божої в центрі міста є чимось дуже важливим для духовного життя львів'ян. Тут на свята завжди молиться багато віруючих. Львівська Божа Матір має свою багату історію, яка доводить, що вічне і нетлінне завжди незмінно перемагає.
Цією площею ще у 19 столітті протікала Полтва, а навпроти готелю "Жорж" був кам'яний міст через ріку з фігурою Святого Івана.

Українська
Articles: 
History

Готель Жорж і Будинок Книги

Продовження нашої розповіді про Львів, якого вже нема, почнемо з будинку, де сьогодні знаходиться Телерадіокомпанія "Люкс". Ще на початку ХІХ століття на цьому місці стояв міський млин, про що свідчило млинове колесо, знайдене при будівництві фундаменту. Часопис "Галицька Брама" розповідає, що в середині ХІХ століття на березі ще потужної ріки Полтви на місці цього будинку серед гарного саду стояв готель, а точніше заїзд "Під тигром". Занадто скромні вигоди готелю компенсувалися надзвичайно низькими цінами, що забезпечувало власникові чисельну клієнтуру.

Українська
Articles: 
History

Військовий полігон

Львівський навчальний центр Прикарпатського військового округу, відомий як Яворівський полігон, розташований у центральній частині Українського Розточчя. До створення національного парку "Яворівський" він займав територію площею 42 тис га, або 27% району. Цей природоохоронний об'єкт отри мав у користування 7 тисяч га полігону. Історія створення полігону сумна і трагічна. У 1940 році розпочалася примусова депортація населення, яку було завершено у кінці 40-х років.

Українська
Articles: 
Roztochya

Івано-Франкове

Між Яворовом і Львовом, на березі мальовничого ставу, який насправді можна величати озером, роз кинулося невеличке селище міського типу Івано-Франкове, історична назва якого до часу пере йменування у 1946 році — Янів. Це містечко заснував у 1611 році писар землі львівської, маршалок посольського двору Ян Свошовськмй на землях, по дарованих йому польським королем Сігізмундом III. Жителі містечка спеціалізувалися на обслуговуванні купців, які подорожували торговими шляхами з Вар шави до Кам'янця-Подільського та з південної Росії до Сілезії.

Українська
Articles: 
Roztochya

Страдецька гора

За 5 км на схід від Янова, під рікою Верещицею, височіє Страдецька гора, вкрита сосновим лісом. З вершини гори (359 м) у погожий день відкривається широка панорама на Івано-Франкове, озера та лісові масиви. На її північному схилі на висоті 288 м знаходиться однойменна печера, складена третинними пісковиками.

Українська
Articles: 
Roztochya

Розточчя

Українське Розточчя - унікальний край, відомий не лише своїм вододільним розташуванням, мальовничими горбами-останцями, густими лісами та ЦІЛЮЩИМИ джерелами, але й багатим історичним минулим, що сягає у сиву давнину. Тут відкрито низку сячоліття до н.е.) та мезоліту (VII-VІ тисячоліття до н.е.), римської доби (І тисячоліття до н.е.) та черняхівської культури (IV-III століття до н.е.}. З Розточчям пов'язані імена багатьох історичних постатей -- Івана Мазепи, Петра І, Карла XII, Яна Собєського, Богдана Хмельницького.

Українська
Articles: 
Roztochya

Крехівський монастир

Серед вкритих буково-сосновими лісами пагорбів Розточчя, у підніжжі гори Побійної, розташований Крехівський монастир отців Василіан, заснований на початку XVII ст, Комплекс монастиря включає церкву Преображення Господнього (1650 р.), вежу-дзвіницю середини XVII ст., корпуси келій, господарські будівлі та давні оборонні мури з вежами.

Українська
Articles: 
Roztochya

Євроготель

«Євроготель» - ідеальний вибір для тих, хто звик подорожувати ефективно, а також, тих, хто завітав до нашого міста у відрядження чи бізнесових справах.

Поверхи для некурців, комфортабельні номери на будь – який смак, зручні м’які меблі – все це гарантує повноцінний відпочинок після насиченого враженнями дня.

Чудові краєвиди, чисельні пам’ятки архітектури, комфорт, затишок та романтична атмосфера старовинного Львова –справлять на вас незабутні враження та викличуть бажання зупинитись у нас знову!

Українська
Articles: 
Hotels

Костел Єзуїтів

Розташування

Костел Єзуїтів
Театральна, 13
Львів
Ukraine
49° 50' 29.9904" N, 24° 1' 44.8572" E

Image: 

Храм Святих апостолів Петра й Павла.

вул. Театральна, 13.

Храм Святих Ольги і Єлизавети

Розташування

Храм Святих Ольги і Єлизавети
Кропивницького 1
Львів
Ukraine
49° 50' 12.8508" N, 24° 0' 17.3772" E

Image: 

пл. Кропивницького, 1

Джерело №1
Після трагічної загибелі австрійської імператриці було зведено храм, освячений в ім'я Святої Єлизавети. У повоєнний час храм був закритий для богослужіння. Повернений вірним, я« святиня УГКЦ, вже у незалежній Україні.

У Західній частині міста, на лінії водорозділу Дністра і Бугу постає цей величний храм у стилі неоготики (1903-1911 pp., арх. Т. Тальовський).
Джерело №2

Успенська церква

Розташування

Успенська церква
Руська, 5
Львів
Ukraine
49° 50' 31.3512" N, 24° 2' 4.3836" E

Image: 

вул. Руська, 5

Успенська церква (Храм Успення Пресвятої Богородиці) було збудовано Успенським братством, громадською організацією православних українських міщан у 1591-1629 pp. та освячено у 1631 році за участю митрополита київського Петра Могили.

Поруч з храмом — перлиною української сакральної архітектури епохи ренесансу — вежа Корнякта, у давнину — найвища споруда у Львові, та шедевр львівського мистецтва — каплиця Трьох Святителів. У XVII — на поч. ХУГИ а. Успенська церква була визначним центром християнської культури України.

Сторінки